Судді Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді обговорили із суддями Другого апеляційного адміністративного суду і суддями окружних судів округу актуальну судову практику та проблемні питання, які виникають під час розгляду адміністративних справ.

Вітаючи присутніх, голова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Ігор Дашутін подякував кожному за участь у нараді. Проведення такої фахової дискусії, зауважив він, свідчить про те, що система адміністративного судочинства не є статичною – вона живе, адаптується до нових викликів, що потребує безперервного вдосконалення методів роботи.

«Сьогодні ми фактично працюємо в умовах, коли адміністративна юстиція перебуває під впливом одразу кількох факторів: динамічних змін законодавства, викликів воєнного стану, а також суттєвого ускладнення характеру публічно-правових спорів. Йдеться не лише про кількість справ, а й про складність правових проблем, які постають перед судами», – сказав спікер.

За словами очільника КАС ВС, аналіз запропонованих для обговорення матеріалів свідчить про те, що ми маємо справу не з поодинокими труднощами, а із системними проблемами правозастосування, які потребують постійного напрацювання єдиних підходів. У цьому аспекті доповідач окреслив коло проблемних питань з розгляду адміністративних справ.

Підсумовуючи, Ігор Дашутін наголосив, що роль касаційної інстанції в цих умовах полягає не лише в перегляді конкретних справ, а насамперед у забезпеченні єдності судової практики та формуванні правових орієнтирів. Реалізація цієї функції неможлива без якісного зворотного зв’язку, що й зумовлює важливість таких нарад. Ми повинні не лише фіксувати проблеми, а й чітко розуміти їх причини, визначати точки розходження практики та напрацьовувати спільні підходи.

Голова КАС ВС висловив сподівання на предметну й відкриту дискусію, підкресливши, що мета зустрічі – системне вирішення актуальних питань.

Модератор наради – голова Другого апеляційного адміністративного суду Армен Бегунц подякував за підтримку заходів такого рівня і висловив упевненість, що подальша співпраця ґрунтуватиметься на високому професіоналізмі й принесе очікувані результати.

Суддя ВС у КАС Анна Бучик висвітлила актуальні питання, які виникають під час розгляду справ у сфері соціального захисту. Вона зауважила, що характер спорів дедалі частіше зумовлений не складністю правозастосування, а воєнними та фінансовими чинниками, що набули особливої гостроти в умовах воєнного стану. Зокрема, спікерка порушила питання щодо практичного застосування змін, унесених постановою КМУ від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704». Звернула увагу також на питання щодо врахування відсоткового значення премії військовослужбовців при обчисленні пенсійного забезпечення. Йшлося і про обмеження розміру перерахованих пенсій відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Секретар судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян КАС ВС Жанна Мельник-Томенко зупинилася на питаннях, пов’язаних із постановою КМУ № 481 та окреслила позицію палати щодо виплати винагороди в розмірі 30 тис. грн (згідно з постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану»).

Спікерка поінформувала колег, що в березні цього року КАС ВС передав на розгляд ВП ВС питання про відступ від висновку щодо показника прожиткового мінімуму, який застосовується для розрахунку посадового окладу судді. Також вона зазначила, що судова палата розглядає питання про відступ від попередніх висновків у спорах щодо обмеження доступу до Єдиного реєстру судових рішень. Зокрема, це стосується практики закриття доступу до ухвал у кримінальних провадженнях на підставі постанов слідчого.

Суддя ВС у КАС Людмила Єресько проаналізувала правові позиції Верховного Суду у спорах стосовно нарахування індексації. Зокрема, висвітлила питання щодо нарахування військовослужбовцям індексації-різниці грошового забезпечення за період служби після 29 січня 2020 року. Звернула увагу на особливості індексації для службовців Держспецзв’язку за 2016–2018 роки (із базовим місяцем – січнем 2008-го) та нарахування виплат після 1 січня 2024 року.

Про актуальні питання щодо виконання судових рішень і здійснення судового контролю розповів суддя ВС у КАС Андрій Жук. Серед іншого, спікер розглянув питання щодо зміни способу й порядку виконання рішень у справах, предмет спору яких не підпадає під дію ч. 3 ст. 378 КАС України (наприклад щодо перерахунку грошового забезпечення військовослужбовців). Висвітлив судову практику про стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань виконкому, якщо він не був відповідачем у справі, а також питання заміни порядку виконання рішень щодо судового збору органів місцевого самоврядування.

Розкрив доповідач і питання щодо  критеріїв розмежування добросовісної поведінки позивача та зловживання процесуальними правами (ст. 45 КАС України), зокрема при маніпуляціях з авторозподілом справ через повторне подання аналогічних позовів.

Секретар судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів КАС ВС Раїса Ханова зосередилася на позиції КАС ВС, висловленій у постанові від 30 січня 2026 року у справі № 260/224/24 щодо подання додаткових пояснень і копій документів після отримання повідомлення контролюючого органу.

Зокрема, увагу було зосереджено на двох аспектах:

• чи має правове значення тип ненаданих документів (чи це первинні документи, що підтверджують операцію, чи будь-які інші, запитувані комісією);
• чи є сам факт надання платником будь-якого пакета документів (на вимогу комісії) достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.

Суд зазначив, що контролюючий орган, діючи в межах та у спосіб, що визначені в Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520, має законні підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без необхідності надання додаткової оцінки реальності господарської операції по суті.

Таким чином, відмова в реєстрації податкової накладної у випадку ненадання або часткового надання платником податку витребуваних пояснень і документів є не проявом надмірного формалізму з боку податкового органу, а наслідком невиконання платником податку встановленого законом процесуального обов’язку, що, у свою чергу, унеможливлює реалізацію податковим органом покладеної на нього функції оцінки достатності та належності поданих матеріалів.

Чергова спільна робоча нарада за участю суддів усіх інстанцій дала змогу обговорити актуальні питання з розгляду адміністративних справ, що стане важливим кроком для напрацювання підходів у забезпеченні єдності судової практики.

Верховний Суд